Зголоситися на табір "Чорне море 2012" можна до 1 червня 2012 року! Вкладка для участі у таборі 150 грн. Для тих, хто зголоситься пізніше, вкладка підвищується до 200 грн. Для зголошення необхідно надіслати список учасників (НАКАЗ) див. зсилку нижче. Тел. для довідок:
0675596722, 0937305807, 0937305841, 0937305804,
а також необхідно перерахувати по 50 грн з людини на рахунок (МФО): 305299
(ОКПО, ЕГРПОУ): 14360570
Счет получателя: 29244825509100.
Номер карты 5584242200192723 до 1 червня!
Місія
Пласту — через цікаві і веселі заняття, таборування та змагання
виховувати фізично, духовно, морально здорову та патріотичну молодь, яка
б виростала на дорослих людей, а вони відігравали б активну, а часом
керівну роль в різних сферах нашого суспільства.
Творити чи інтеґрувати існуючі етнічні групи скавтів, які
складали б Пластову Присягу (вірність Богові, Україні і Пластовому
Закону), але з повним правом вживати свою мову для внутрішнього
спілкування, зберігати свою культурну спадщину і традиції. Зрозуміло,
що спілкування з органами Пласту різного рівня буде українською мовою.
Україна є багатоетнічною державою, тому краще не асимілювати, а
інтеґрувати етнічні групи в суспільство, виховувати їх на добрих
громадян України.
Пл.сен. Богдан Гаврилишин Пластовий шлях, ч. 1 (154) 2008
Пожалуй,
самое страшное в горах, это их ожидание, когда еще не знаешь как пройдешь и что
будет там впереди. А потом уже не страшно, не страшен даже бурелом из березок,
ну потому что точно видишь что они скоро кончатся, и камни под снегом -тоже не
страшно, потому что ты уже знаешь что они там точно есть.
Наверное самое прекрасное чувство наступает
тогда в Карпатах, когда видишь, что до вершины осталось совсем немного, и даже
если вы поднялись на Горган Илемский без
рюкзаков (карта с толку сбила!), а потом спускались и тащили их наверх - это
тоже хорошо, чувство приближения вершины - два раза за одну гору! И даже если
вода практически отсутствует, так это вообще прекрасно, можно ведь оторваться
за всё детство и наесться снега ( мама-то не видит, ругать не будет!). А еще
очень... Читати далі »
Все починалося з
розповідей про цей чудовий, але тяжкий похід….
І ось ми вже в
поїзді, хвилюючись їдемо на ці змагання. Вранці, коли ми приїхалив Івано-Франківськ, то трохи погуляли по
місту, побачили перший в Україні пам’ятник Пластунам (приємно що частку коштів
ми також внесли на створення цієї скульптури) та відвідали пластову оселю, де
напилися чаю та перечекали спеку. На автобусі добралися до старту. Пізно
вечором нас чекала ватра, на якій потрібно було представити свою команду. Ми всі
разом заспівали пісню про наше місто (слова та музика нашого вчителя по співам
Володимира Шевченко). На старті було 19 команд, потім ще підходили команди,
судді перевіряли документацію та надавали інструкції. О 12 годин ми стартували.
Перший день був найважчим через недостачу води і жахливу спеку, але ми йшл... Читати далі »
Похід був надзвичайно цікавим та захоплюючим, хоча нам і не
завжди щастило, і не завжди все давалося легко. Це змагання показало наскільки
ми готові морально й фізично до інших мандрівок, а можливо і до наступних СГ.
Перший день, коли ми тільки приїхали до Івано-Франківської області, нас дуже
люб'язно прийняли пластуни у своїй домівці, а деякі з
них, як ми вже потім дізналися, також мали приймати участь у цих змаганнях.
Потім ми поїхали до селища Долина, звідки прибули до турбази «Дружба». Після
цього пройшли до місця стоянк... Читати далі »
2Тренировочный поход Белгород - Днестровский – Белая горка состоялся 7 марта 2012 года.
В походе принимало участие 13человек. Общее состояние здоровья команды было в норме. Мы вышли из клуба около одиннадцати часов. По дороге на Белую горку решили зайти на родник св. Иоанна Сочавского. На родники набрали воды, перевели дух и двинулись дальше.
По дороге наша команда разделилась на две части, первые пошли собирать дрова, а вторая пошла сложноватым пересеченным путем. Идти было совсем не долго, мешал только песок, который постоянно норовил залезть в кроссовки. Когда просто идти нам стало скучно, решили устроить соревнования.
Когда мы пришли на место, нас ждал уже разведенный костер. Поставили лагерь, пообедали, немного перевели дух и решили снова приниматься за дело. Сложно было поднять разомлевшую после обеда на весеннем солнышке команду. Но, когда это удалось,
и лень была побеждена, стали отрабатывать технику пешеходного туризма.
Долго мучались над переправой, никак не могли вспомнить наведение Киевского полиспаста. Отработали несколько раз прохождение и заразили своим примером Людмилу Ивановну, которая до этого времени еще сомневалась в своих силах.
Когда... Читати далі »
До
100-річчя Пласту в Івано-Франківську відкрили перший у світі пам’ятник
«Пластунам, що не зламали своїх присяг». Більше як 300 пластунів
урочистим маршем пройшли центральними вулицями міста до скверу А.
Міцкевича, де і відбулися урочистості. Впродовж 6 місяців пластуни збирали кошти на виготовлення скульптурної
композиції. Вони продавали листівки, організовували різноманітні акції,
чималу допомогу надали меценати та доброчинці, а також місцева влада. Станиця "Білгород" теж долучилася до збору коштів на пам'ятник. Діти здали 160 кг. макулатури та перерахували 100 грн. на виготовлення пам'ятника. Всього станиця "Білгород" надала допомоги на суму 310 грн. Висота композиції складає майже 4 метра. Головна фігура – юнак у
пластовому однострої зразка 1925 року з мандрівним наплічником та орлом в
руках виготовлена з бронзи.
Старшопластунка прихильниця станиці Білгород Олександра Ардашева увійшла у жіночу бригаду суддів з футболу. У даний момент бригада знаходиться у Туреччині на зборах. Як проходять збори - читайте у статті:
Українські рефері жінки, котрих на
турецькому зборі наразі семеро (щоправда, Наталя Рачинська працює
винятково на матчах чоловічої ПЛ), нагадали про себе напередодні
«чоловічого» дня, яким, за старою радянською звичкою, прийнято вважати
23 лютого. За програмою тренувального збору, жіноча бригада суддів дещо
незвично для себе обслуговувала поєдинок між чоловіками. Однак це зовсім
не позначилося на якості їхньої роботи.
«Перепрошую, а ви звідки?» — здивовано запитує хтось із представників
«Лудогорца» — лідера болгарського чемпіонату. «З України», — відповідає
єдиний український арбітр ФІФА найвищої категорії «Еліт» (йдеться і про
чоловіків, і про жінок) Катерина Монзуль.
Того ж вечора, у звіті про блискавичну перемогу своєї команди над
молдавським «Ністру», прес-служба болгарців не забуває з... Читати далі »
