Сьогодні День Перемоги 9 травня 2020 

Це була перемога світу над найстрашнішим злом сучасності - нацизмом!  Але отримали цю Перемогу ціною десятків мільйонів власних життів саме радянські люди... Ясна річ, що не обійшлося без суттєвої допомоги союзників - Америка надавало величезну кількість техніки та обладнання, інші країни цивілізованого світу як могли допомагали, але життя віддавали воїни - красноармійці... Так, режим Сталіна був злочинним, але те що планував Гітлер, було злом незрівнянним ні з якими відомими злочинами в історії людства - це створення світу рабів і вищої арійської раси, на яку всі повинні були працювати... Плюс знищення людей за національною ознакою. 

Але я хотів розповісти про свого батька, який народився у 1916 році і пережив усі ці страшні часи і якому пощастило лишитися в живих... Народився батько в селищі Голубовка, (нині Кіровськ). На відмінно закінчив 7-літню школу.

Поступив у Уманський сільськогосподарський інститут. (Батько мало розказував про своє життя, про війну, але про кумедний випадок я пам'ятаю - він вступив до вуза і за себе і за свого друга здав іспити:)). Диплом захищав (не повірите...) 27 червня 1941 року... В Умані...

Після захисту диплому, зрозуміло путь один... На фронт. 2-й український фронт, рядовий 38 армії, 100 стрілкової дивізії. Два поранення, контузія.

У 1944 році, після контузії наказ - працювати за фахом. Спеціалісти сільського господарства у той час працювали як і військові - куди направить родина. Батько починає працювати в с. Денгофовка, Тетіївський р-н, Київська обл. У  1946 році батько вирощує небувалий врожай. Керівництво надає його кандидатуру на присвоєння звання Героя... Але - батько безпартійний і крім того, його батько у минулому кулак... Героя не можна... Але кавалером Ордена Леніна стати можна!

Потім направляють на роботу в м.Ніжин, м.Жатків,  с. Ульянівка, Кіровоградської обл. Виставки сільського господарства на ВДНХ СССР, грамоти, нагороди.

У 1955 році батька направляють завідувачем сортоиспытательного участка в Бессарабію: с. Бородіно Тарутинського р-ну Одеської області. Батько зробив з села передове господарство. Надам кілька фото про 50-ті 60-ті роки маленького німецького селища в бессарабских степах - с. Бородіно. Де і народився автор цієї статті.

Завідуючий сортоучастком Лєхан Антон Сергійович.

Мама і батько... У 1966 мами не стане... Автокатастрофа... Водія службового авто "Москвич 401" засуджено за порушення правил дорожнього руху... 

В'їзд на поля сортоучастка. В центрі мама і батько.

Ось така техніка... Мама на комбайні - вона завжди працювала з батьком.

Обробка поля.

Важка техніка. 

Батько з мамою і... Ви бачили рослини такої висоти!!!?? 

Іноді батько їздив на відпочинок. І парадно-вихідним одягом була ВИШИВАНКА! Так, вишиванка в Бессарабії! Комусь це може показатися дивним, але це було! Вишиванка батька досі є в мене в чудовому стані! Моє фото на фейсбуці - це та сама вишиванка! Бесарабська УКРАЇНСЬКА ВИШИВАНКА!

Схоже на Крим?... Не знаю...

Можливо Кисловодськ (Кавказ)

Можливо це Умань...

Я не знаю на жаль ці місця, але час фото 1955 - 1965 роки. І батько з гордістю носить українську вишиванку! Бессарабський агроном, який у голодний 1946 спас від голоду тисячі людей... 

Так, це та сама батьківська вишиванка...

P.S. Може комусь не сподобаються профілі на ордені і медалі... Але це нагороди зароблені кров'ю у війні і потом у труді! І я гордий тим, що в мене такий був батько! Він не дивлячись на всі негаразди тих часів, чесно працював для людей і воював проти нацизму! Він з честю виконував свій обов'язок. І ще батько розказував, як перед черговою перевіркою виїжджав у поле виганяв додому жінок, що збирали поодиноке колосся після збору врожаю... Рятуючи цим їх життя... 

У батька ще багато військових та трудових нагород, орденів та медалей, але він рідко їх надівав, а ось значок, який завжди був на його піджаку: