Харківський турист повернувся живим з екстріму по Молдові / ФОТО

Яша Томський | Вівторок, 14 листопада 2017, 21:53

Відомий харківський веломандрівник Андрій Нечепоренко здійснив черговий велопохід першої категорії складності – цього разу по бездоріжжю і негоді.

Ледь окльомавшись після складної операції, невгамовний (в позитивному сенсі слова) велоспортсмен Андрій Нечепоренко відправився у новий похід. Маршрут проходив по Одеській області та Молдові, повідомляє «Справжня Варта».

За шість днів відважна четвірка (а крім самого Андрія Нечепоренка у велопохід з ним пішли Сергій і Людмила Лехан з Білгород-Дністровського та Іван Коленюк з Чугуєва) подолала 387 км.

Стартувавши від села Слобідка Одеської області, велотуристи проїхали по дорогах і стежках України і Молдови (а також бездоріжжям так званого «придністров'я») і фінішували в Кароліна-Бугаз тієї ж Одеської області.

«Уперше за 25 років два клуби – «Вершина» з Білгород-Дністровського Одеської області і туристично-альпіністський клуб «ХПІ» з Харкова – зібралися провести спільний велопохід в міжсезоння. Заодне – поділитися туристичним досвідом і випробувати на практиці наукові дослідження на завантаження велосипедистів безпосередньо в поході. А вже поєднати спортивну і пізнавально-історичну складові походу, погодьтеся, - приємне і корисне доповнення в туризмі», – пояснює Андрій Нечепоренко, який керував походом.

Спортивно-пізнавальний велопохід проходив мальовничими та історичними місцями: скельні монастирі і водоспади, ботанічний сад, пам'ятник авіаторам, історико- краєзнавчий музей, пам'ятник Гагаріну, руїни Тираспольської фортеці, Старий Орхей (історико-археологічний комплекс), берег Дністровського лиману з безліччю цікавинок і багато-багато іншого...

За підсумком з 387 км шляху близько 50 км велосипедисти пройшли грунтовими і польовими дорогами, стежками, бездоріжжям, радіальними пішоходними виходами до водоспадів з подоланням природних катаклізмів. Щодня туристи проходили круті затяжні підйоми і спуски. Сумарний набір висоти склав 4028 метрів. До речі, за весь велопохід в його учасників поломок техніки не спостерігалося, відзначає керівник походу. І всюди – доброзичливий і гостинний настрій місцевого населення.

«От, правда, погода нас не порадувала, – поскаржився Андрій Нечепоренко. – Уже на другий день, безпосередньо в Молдові, сонячний день перейшов в похолодання, дощ і шквальний вітер. Ми тоді навіть не здогадувалися, що опинилися відразу в двох циклонах – Флоренс 1 і Флоренс 2. Мало нам було складності проїзду по грунтових дорогах, стежках і просто по бездоріжжю, так ще й додався дощ і вітер, які невпинно посилювалися. Розмоклу дорогу довелося долати пішки, несучи велосипеди в буквальному змісті «на горбу». Нарешті, в селі Городиште нас, брудних і промоклих, прихистила місцева мешканка. Відігрівшись і не зловживаючи гостинністю, ми зважилися на ривок – доїхати до Ципова, де є Успенський скельний монастир, і там заночувати.

Однак за цілий день туристи з потугами подолали 25 км, стали вибиватися з самими ж затвердженого графіка. У Ципові тамтешні жителі попередили: в найближчі дні очікується дощ, сильний вітер, падіння температури. І взагалі по всій Молдові гідрометцентр оголосив штормове попередження.

Але і це не зупинило туристів.

«Долаючи погодні катаклізми, ми, врешті-решт, дісталися до Бранешт, – розповідає Андрій Нечепоренко. – Місцеві жителі допомагали нам у усьому. Чесно кажучи, за цілий день ми так вимоталися, що, повечерявши, повалилися спати. Однак, результат дня – 71 км.

Підсумком наступних двох днів вже були ще 92 км. І чим ближче туристи підбиралися до українського кордону, тим сприятливішею ставала погода.

«Шостий день видався ще теплішим за попередній, погода пішла на поліпшення, і взагалі ми їхали вже по рідній українській землі, прагнучи швидше досягти фінішу. Черговий на шляху – пгт Овідіополь, розташований на березі Дністровського лиману. Побували і в селі Роксолани – «Античне місто» з розкопками, – ділиться враженнями Андрій Нечепоренко. – Нарешті, фінішували в Кароліна-Бугазі, звідки вже електричкою доїхали до Білгород-Дністровського. Там теж, до речі, не обійшлося без екскурсій: фортеця, джерело святого Іоанна Сочавського, краєзнавчий музей. І ці екскурсії провели нам наші колеги по походу – Сергій і Людмила Лехан.

Після всього пережитого, проїханого і пройденого дістатися додомцю – до Харкова і Чугуєва – половині команди вже жодних труднощів не було...

Попереду на учасників походу чекає захист технічного звіту, обробка даних практичного дослідження, участь у практичних наукових конференціях і, безумовно, в чергових екстримах.