Пробувши на табір Чота Крилатих ти розумієшь що, про цей табір можна мріяти. В Чоту Крилаих не можливо не закохатися у цю атмосферу, у чотирьох качок які завжди бігають по їдальні, у цей провід який вигадував кожного дня ігри наприклад "Сірничок" . Чота - це коли тебе спочатку майже тиждень вчать відпускати "А" ряд і керувати крилом, а потім пхають і тягнуть, щоб ти хоч на трішки відірвався від землі. Чоту можна віднести до табору для інженерів бо де ще можна покерувати квадрокоптером? Ти можеш політати на параплані а тебе на додачу вчать як замовляти квитки на літак, аеродинаміку, аеромоделювання, аеронавігацію та багато іншого зв‘язнаного з авіацією. Цей тебір створений щоб закохувати людей в авіацію і їм це дуже чітко вдається. Чота - це кожен з нас окремо і всі ми разом. Цей табір для особливих. А ще Чота - це купа гонів, які зрозуміють лише ті, хто там були.
Продовжу пост Дзвінки)
Тільки на Чоті учасники починають розуміти, чому Азот їм потрібен більше ніж кисень.
Тільки на Чоті тобі зроблять алярм, аби подивитись на зорепад.
Тільки на Чоті є крило першунів, і ні не 2-ге, а 3-тє.
Тільки на Чоті є гутірки з БЛА.
Тільки на Чоті є готова щогла і туалет.
Тільки на Чоті тобі періодично може бути забагато проводу.
Тільки на Чоті тебе тягнуть, вже не пхають.
Тільки на Чоті є главарь зальотів.
Тільки на Чоті тобі справді подобаються таборові роботи.
Тільки на Чоті учасники мріють пограбувати банк, щоб прокататися на Сарі.
Тільки на Чоті кожен ранок починається З Бодуна.
Тільки на Чоті ти зрозумієш, чому учасники моляться на колибу і не дозволяють собі зайвий раз подивитись в її сторону.
Тільки на Чоті Карл завжди їсть першим, а ти і далі складаєш імпрезки.
Тільки на Чоті ти настільки звикаєш до псевд, що починаєш знайомитися зі всіма аж в останній день.
Тільки на Чоті ти розумієш, що таке К11, і чому ця комбінація заборонена.
Тільки на Чоті кількість проводу може бути більше ніж кількість учасників.
Тільки на Чоті ти щодня намагаєшся взлетіти, але потім розумієш, що, здається, ти пінгвін.
Тільки на Чоті ти чекаєш вітру і хочеш повертатися сюди знову і знову.