100-річчу ПЛАСТУ присвячено. Мандрівка 1 категорії складності по гірському Криму.

Настала справжня осінь, а разом з нею у школу завітали канікули.

І от нарешті настав той час коли одного прекрасного дня, 22 жовтня, в Білгород-Дністровській пластовій станиці Білгород зібралося дев’ять відчайдушних і сміливих мандрівників. У команді були гості з Базар’янки – хлопчик Максим і його керівник Валентина. Окрім гостей були пластуни прихильники – Сергій та Андрій, учні ЗОШ №3, пластун прихильник Дмитро, учень Вигонської школи. Дорослі учасники – Світлана, Наталя,  нарешті ті без кого цього походу не було б взагалі – керівники мандрівки, пластуни сеньйори Сергій та Людмила Лєхан.

Перед виїздом нас і приміщення станиці Білгород та клубу мандрівників «Вершина» було освячено отцем Михайлом. Він побажав нам гарної погоди не тільки на дворі а й в душі.

Подорож розпочалась. Ми прибули до Сімферополя. Наш 9-ти денний похід розпочався біля кафе «Кара-Коз» у селищі Перевальне. Група мандрувала вздовж Малинового струмка, по крокусовим галявинкам, по засніженим вершинам, по засипаним барвистим листям лісам, по крутим схилам. У нас навіть був один іменинник Дмитро, який весь день проходив із повітряними кульками – позначкою новонародженого. Під час походу діти навчилися багато чого – розпалювати багаття з мокрих дров, варити кашу та суп під дощем, розбивати та збирати намети при поривах майже ураганного вітру, організовувати комфортну та теплу ночівлю коли на вулиці 0 за Цельсієм а то й нижче, безпечно та правильно пересуватися по небезпечним гірським стежинам. Всі, і діти і дорослі отримали нових друзів, можливість трішечки змінити себе на краще.

Я хочу розповісти один казус, який відбувався з нами на самому великому гірському плато Криму – Карабі-Яйлі. Вся група хотіла потрапити до Кримських печер, але перші декілька днів ми були від них дуже далеко. І от коли дійшли до метеостанції, наглядач цієї станції, повідомив що десь тут недалеко є «Мамина печера». Він пояснив нам як туди потрапити, але нажаль ми дві години бігали як сайгаки по сопкам і повернулись при світлі ліхтарів вже у темряві. Знайшли якусь печерку, але не ту. Наш керівник Сергій навіть в непролазних джунглях знайде тропу. А от Геннадій мабуть щось переплутав. Наступного дня ми знайшли ще одну печеру «Казка», але вона була вузенька і глибока. Залізти в неї судячи по набитим шлямбурам, можна було тільки за допомогою мотузки та спеціального спорядження. Далі, по дорозі, ми вже не зустрічали ні печер, ні печерок. А жаль. Дуже хотілося залізти туди.

Майже весь наш маршрут проходив по місцям бойової слави захисників Криму від фашистських загарбників. Велика кількість пам’ятників героям захисникам Криму старанно ухожені – і це дуже приємно бачити у цих труднодоступних місцях!  Пам'ять про загиблих воїнах повинна жити у віках…

І ще одна історія пов’язана з нашим переходом через скелі до Нового Світу. Це було щось. Було важкувато, страшнувато, але дуже класно. Ми по корінцям ялинок залазили на вершину, піднімалися по дуже крутим гірськім сходам. Важко було всім, але дуже цікаво. Гарні пейзажі та лазурне море підбадьорювали. Попереду нас чекав Царський пляж, тропа Голіцина та грот, де колись виступав великий Шаляпін. Найдивовижнішим для мене було те, що я 28 жовтня купалася в морі – це мій особистий рекорд. Світлана і Наталя  теж його встановили, водичка була освіжаюча. А от для Людмили це звичайна справа – вона купається в морі цілий рік! Купаючись ми так голосно волали, що нас, мабуть чули в Судаку.

А позаду осталось  130 кілометрів пішого переходу, адже наша мандрівка – спортивна подорож 1 категорії складності!

Гарне море, чарівна природа, величні гори, чисте гірське повітря, щирі, добросердечні люди, мудрі керівники, слухняні діти – за цим всім не треба їхати в Америку, на Кіпр, в Турцію. Це все є у нас на нашій неньці Україні. Кримські канікули відбулись.

Дуже скоро будуть зимові канікули, і на цей раз наша мрія про печери обов’язково збудеться! З 23 по 29 грудня станиця Білгород планує спелеологічну мандрівку на Чатир-Даг! Всі наші мандрівки цього року присвячені знаменній даті у житті кожного пластуна – 100-річчу пластового руху в Україні! 

Учасниця мандрівки, вчитель Базарьянської школи  Саченко В.Д.