З 1-го по 5 серпня клубом мандрівників «Вершина» та станицею Білгород ПЛАСТУ – НСОУ було здійснено мандрівку Затока – Вилкове на байдарках під вітрилами.

Більше фото на пластовому порталі:

http://plast.org.ua/news?newsid=6471

Початок виявився досить важкий – вітер з півдня підняв високу хвилю і дуже заважав руху на веслах. Іноді здавалося що наш «Таймень 3» переломиться навпіл… Але судна пройшли іспит на «відмінно». Біля 3-х кілометрів від Центру морського пластування на базі відпочинку «Івушка» до Будакського лиману дуже вимотали нашу команду. Та й води у переповнених майном суднах було достатньо… Рух по лиману пішов куди краще, незважаючи на зустрічний вітер. Сфотографувалися під, та на Сергієвському мосту, а потім, випробувавши повітряного змія, що на місцевому ринку придбав Сашко Філіппов, рушили далі. Зупинились увечері за пару кілометрів від с. Курортного – подалі від музики та дискотек. Сфотографували чудову картину закату. Зранку перейшли на море. Згідно прогнозу сьогодні вітер повинен був помінятися на північний і сприяти нашому руху до кінця маршруту. Неподалік від с. Курортне натрапили на затонулий катер. Місце одразу получило ім’я «Бермудського трикутника». На катері гойдалися на лебідках місцеві діти, з веселим вереском стрибаючи у воду. Ні у кого з членів наших екіпажів бажання пострибати не було, тому ми найскоріше оминули «трикутник» і скоро були біля маяка на безлюдному пляжі з безліччю птахів, що хазяйнують у цих місцях.

Вирішили покупатися – вода кристально чиста та ще й тепла! Чудово те, що вона така була на протязі всієї мандрівки! Фотографуємося на воді і під водою.

Вітерець підсилився і надалі вирішили йти під вітрилами. Швидкість руху нашої експедиції значно зросла і зростала до вечора разом зі швидкістю вітра,  досягши майже 11 км. на годину.

Ось позаду наше місце таборування в урочищі «Лебедівка», курорт Лебедівка. Переходимо у озеро Бурнас і вспіваємо ще його пройти. На ночівлю стаємо на півострові на початку озера Алібей у красивій «Бухті доброї надії», як ми її прозвали.

За прогнозом повинен бути дощ, але він вдячливо нас оминув, трохи покрапавши. Але хмари навкруги були досить грізні! Вночі піднявся страшний вітер, ледве не зламавши штоки у палатках. Свистіло та гуділо майже до ранку, але вранці вийшло сонечко і вітер трохи вщух. Поснідавши вирушаємо далі в путь.

Досить висока для озер хвиля і сильний вітер не дає розслабитися екіпажам – невелика помилка і ти можеш опинитися у воді, а затоплене судно дуже тяжко витягти з води. Стараємося йти поблизу берега, північний вітер  дозволяє це зробити легко. Ось праворуч оминаємо півострів Камчатський ріжок і ми в озері Шагани. Видно маяк Шаганський, на який спрямовуємо свої байдарки.

Знайшовши вузьке місце переходимо на море. Море чудове – хвиля менша ніж у озерах, а вітер сприяє найшвидшому руху вперед. На ночівлю зупиняємось біля Катранки, не дійшовши до оз.Сасик пару кілометрів. Чудове місце – тут озеро з’єднується з морем. Вранці встаємо на цей раз разом їз Сонцем.

Фотографуємось, снідаємо і знову в путь! До Жебриянської бухти – де закінчуються наші пляжі і починається дельта Дунаю залишається кілька годин руху. Поповнюємо запас води у християнському таборі з м. Кілія. Діти у великому шатрі снідають і запрошують нас до сніданку.

Дякуємо гостинних хазяїв, але їсти зовсім не хочеться – за нас працює вітер, і енергія ранішньої каші майже не витрачена!  Об 11 годині ми вже ставимо табір – сьогодні день відпочинку! До вечора валяємось на пляжі, навчаємо членів екіпажів керувати парусом. Бажаючі йдуть на екскурсію у Приморське.

Останній день нашої чудової подорожі… Під вітрилами виходимо на озера шукати Білгородський канал. Фотографуємо лебедів та пеліканів, що полюбляють ці місця. Попадаємо в зарослі водяного горіха – видовище незрівнянне, ну просто «Саргасове море»!

Трава, і гребці гребуть веслами по ній! Завдяки навігатору швидко знаходимо канал. Ще 12 кілометрів маршруту – і ми в Українській Венеції – місті Вилкове!

Зустрічаємо місцеві «таксі», що пливуть назустріч з екскурсантами. Фотографуємо один одного! А ось і Дунай! На пристані нас зустрічають місцеві діти.

Збираємо наші суда у 4 великих рюкзака, обідаємо і о 18 годині на автобусі Кілія - Київ вирушаємо додому… Позаду 110 кілометрів водних просторів Бессарабії і чудова мандрівка у якій прийняли участь члени клубу мандрівників «Вершина» Вадим Каракозов, Олександр Бережний, Василь Тарчинець, капітани екіпажів, пластуни станиці Білгород - Олександр Філіппов та Сергій Лєхан, та Дніпропетровчанка «Ундіна» – Інна Абакуменко!

Ви спитаєте скільки коштувала нам мандрівка? Відповідаємо – 200 грн. з людини з харчуванням і доїздом додому!

Запрошуємо бажаючих, приєднуватися до нас! Нас чекають цікаві мандрівки по Криму, Карпатах, рідному краю, а можливо і подалі?! Читайте про нас на сайті: http://blacksea-scouts.ucoz.ru/

До речі з 17 по 24 серпня ми мандруємо по гірському Криму…