2
травня цього року, Любомир Романків та Стів Джобс стали одними з тих,
чиї імена розміщені у Національному Залі слави винахідників у
Вашингтоні. Якби співзасновник Apple зараз був живим, він ймовірно
потиснув би руку Любомиру з особливою вдячністю – без роботи, яка
уможливила компактне та зручне збереження інформації, комп’ютери, айфони
та айподи Apple могли ніколи не з’явитись.
Якби
все склалося інакше, людина, яка допомогла винайти магнітні головки для
читання/запису дисків для IBM, можливо, провела б свою кар’єру в якості
професора Університету Альберти. Коли Любомир отримав докторський
ступінь в Массачусетському технологічному інституті, йому запропонували
посаду інженера матеріалознавства в університеті Альберти. Однак,
замість того, щоб чекати рік на фінансування, він прийняв пропозицію
щодо роботи в IBM. Це було в 1962 році, і з тих пір почалась його робота
в цій знаменитій корпорації. Сьогодні ж, він є співробітником TJ
компанії Watson Research Center в Йорктаун Хайтс, штат Нью-Йорк, де
допомагає молодим вченим та реалізує проекти за своїм вибором.
В
ІВМ Любомир створив Центр електрохімічних технологій та
мікротехнологій. Він відіграв значну роль у зміні сприйняття
гальванотехніки – той самий процес колись використовували для повторного
хромування металевих бамперів – з непередбачуваного мистецтва до
важливої гілки науки та технологій.
З
кінця 1960 років, завдяки своїм знанням він створив проект, в
результаті якого Любомир та його ІВМ колега Девід Томсон потрапили в
список імен Національного Залу Слави. Використовуючи запатентовану
фотолітографію і гальванічні методи, які винайшов Любомир, вони
кардинально покращили можливості зберігання даних на магнітних дисках,
зменшуючи їх розмір від 63 см до 6 см в діаметрі.
Цікавим
є те, що одним з перших користувачів був Стів Возняк, який працював над
створенням комп’ютера, що згодом, завдяки його спільній праці зі Стівом
Джобсом, перетвориться в комп’ютер Apple. «Саме тоді, коли перший маленький диск вийшов на ринок, він купив його у ІВМ», згадує Любомир. «Це було до того, як ІВМ почав створювати власні настільні комп’ютери».
Основні
процеси та структури, що винайшов Любомир після того були використані
для виготовлення магнітних дисків по всьому світу. «Все залишилось фактично незмінним», каже Любомир. «Зараз використовуються ті самі матеріали, що ми винайшли з моєю групою».
Ця
інноваційна технологія призвела до дивовижного падіння вартості
зберігання даних, приблизно від $ 500.000 за гігабайт в 1979 році, до
менш ніж 50 центів сьогодні, і відкрила нову епоху цифрових технологій.
Без низької вартості зберігання і швидкого доступу до збережених даних, у
нас не було б інтернету, генної інженерії, геноміки, Міжнародної
космічної станції і багато іншого, що сьогодні ми сприймаємо як належне.
Любомир зізнається, що думає про пенсію, «але тоді на шляху з’являється наступний виклик», говорить він з сумом. Зараз він працює над створенням досконаліших сонячних батарей.
Загалом,
він має 67 патентів та більш ніж 150 опублікованих винаходів, але
впродовж своєї кар’єри Любомир Романків був не тільки винaхідником, але й
наставником. У ІВМ винахідник зібрав, тренував та керував групою
визначних електрохіміків, інженерів-хіміків та науковців, працюючи з
якими він вирішив чимало ключових питань в електрохімії та електроніці.
Наступникам він дає пораду, що характеризує його власне життя: «Наполегливо іди далі. Вкладай у свою працю серце, розум та душу. Дай волю своїм ідеям – щоб вони могли квітнути в інших.» – і мабуть ніщо не характеризує його краще за ці слова – «Дивуй та надихай інших своїм ентузіазмом до праці!».
Стаття Rick Pilger, переклад С. Гарбузюк
siromanci.plast.org.ua
