О 8-00 всі вже були біля домівки. Трохи занять з впоряду, оформлення документації, потім відкриття, і ось виходимо на трасу. Перший Артем Носуленко з запаленою лампадою. Потім молодші юнаки і замикає колону комендант мандрівки Деде Карина. Чудова погода створює радісний настрій. Виїжджаємо до лиману. Свіже повітря надає сил. На воді «відпочивають» лебеді. По цій трасі під час нашої травневої водної подорожі проходило Всеукраїнське ралі. А ось і перша поломка – спадає ланцюг на велосипеді Артема. Кілька хвилин на ремонт – і знову в путь!  

Їдемо селищем Шабо. Це центр виноробства нашого регіону. Проїжджаємо біля «Центру культури вина». Дуже радує шикарна нова дорога, збудована тут цього року. Кілька хвилин – і ми вже біля меморіалу Слави воїнам загиблим під час звільнення нашого краю від фашистських загарбників. Шикуємось у однолаві і гаслом тричі «Слава» вшановуємо пам'ять загиблим Героям. Далі рухаємось вверх по дорозі до криниці зі свяченою водою, що знаходиться біля Шабської церкви. По дорозі новий іспит – прокол камери у друга Володимира. Але й ця проблема була вирішена швидко й професійно завдяки наявності всього необхідного у ремкомплекті. Чесно кажучи ми не думали, що така невеличка мандрівка всього на 25 км. потребує такої ж підготовки, як і велика подорож.

П’ємо свячену воду і рухаємось далі. Проїхавши селище Шабо – звертаємо на стару дорогу, більш безпечну для руху, тому що по ній вже багато років не ходить транспорт – вона тупикова. За останніми хатами зустрічаємо велику зграю індиків. Вони поважно пересуваються на своїй території і своїм виглядом дають всім знати – «не підходь – заклюємо!». Далі без особових пригод пересікаємо залізничну колію, заїжджаємо у селище Затока і повернувши праворуч вздовж берега моря через кілька кілометрів попадаємо на базу відпочинку «Івушка» де знаходиться домівка з морського пластування.

Біля воріт нас радо зустрічає пл. сен. пр. Людмила Лєхан. Вона сюди доїхала маршруткою і вже зварила картоплю та приготувала чай. Підкріпившись вирішили не гаючи часу, поки на морі штиль і чудова сонячна погода – збирати наше судно – байдарку «Таймень» і, хоча це не було передбачено у програмі – вийти у море на тренування. Вмілими діями учасників, під керівництвом Артема, який вже побував 1-2 травня у 60-ти кілометровій водній мандрівці це було зроблено швидко і без помилок, які часто допускають новаки морського пластування.

Поки хлопці збирали судно – дівчата вирішили що ласкаві сонячні промені та температура води у Чорному морі дозволяє продовжити купальний сезон 2009 року. Трохи звикнувши і зробивши пробіжку, з дзвінким сміхом Карина і Яна пірнають у чисту як сльоза морську воду!

А хлопці, що гірші? Передзвонивши батькам і отримавши дозвіл (я був цьому дуже здивований!) теж роздягаються і з гучним вереском один за одним пірнають у 10 градусну воду! Потім фотографуємось біля цікавого напису на одній з дач з зображенням пінгвіна «Спешите отдыхать! Скоро зима!». Цікаво те, що до зими залишилось тільки 9 днів!

Потім були тренування на байдарці. Хлопці та дівчата навчалися правильно веслувати, керувати судном. Потім пройшли трасу на швидкість.

Після обіду відбулася гутірка про Вифлеємський Вогонь Миру, а потім гуртом вивчали пісні. Так і пройшов цей чудовий день. Уже у темряві сіли на електричку і о 20-й годині були вдома.

Зустрівшись на заняттях у вівторок всі ділилися спогадами, читали свої розповіді а на завершення подивились фільм про нашу маленьку, але цікаву і насичену мандрівку!

А всіх бажаючих долучитися до занять у пластовому гуртку та стати професійними мандрівниками - запрошуємо до нас! Наша адреса: вул. Франка, 14 (напроти ЗОШ №3) по четвергам о 15:30 і суботам о 10:00.  

   Мене звати Андрюха Руденко, а  твір цей про веломандрівку.  Було прикольно та опупенно, але було б краще, щоб я їхав не на своєму  драндулеті, а на нормальному велосипеді. Але мені пощастило -  коли ми під’їжджали до Затоки одна добра дівчина  Яна  помінялася зі мною велосипедами,  і  мені стало їхати дуже класно (хоча «п’ята точка» все ж боліла). А коли я побачив виховницю нашого гуртка Людмилу, яка зустрічала нас біля воріт своєї оселі, я ледве не вмер від щастя. Приїхавши ми пішли їсти. Картопля в мундирах та  канапки були дуже смачні! Після їжі всі пішли на прогулянку до моря. Хлопці вчилися збирати байдарку.  Друг  Сергій провів інструктаж про веслування на байдарках та пояснив правила безпеки на воді, і ми по черзі виходили в море. Вода була  чиста і досить «тепла»  для кінця листопада! Наші дівчата вирішили закрити сезон купанням в морі, потім хлопці  продовжили цю процедуру. Після катання та купання ми відігрівалися в оселі морського пластування  на базі «Івушка», пили гарячий чай та співали пісні. Увечері  до міста ми вертались на електричці.  И коли добиралися до вокзалу, я отримав друге дихання і їхав на велосипеді з вітерцем.  Мені дуже  сподобався цей день, і я хочу сказати так: «Ваааауууу….». Ця мандрівка – просто супер, і я ще хочу так проїхатися!»

Відкриття у пластовій домівці