09:56

В цьому році участь у таборі приймало 14 команд із різних куточків України: Заходу, Центру, Сходу, Півночі та Півдня. Не залишились осторонь і уродженці волинсько-поліщуцького краю, далекого Полісся та Західної Волині, діти маленького рідного міста Кузнецовська та члени ДГО «Ольбери», вихованці баскетбольної команди ЗОШ-1 (тр. Андрій Бабік), легкоатлети СК РАЕС «Ізотоп» (тр. Марина Журавльова) та туристичного гуртка ПК РАЕС. Команда міста-атомника представила 30 учасників: 24 дітей та 6 дорослих.

1 липня о 14:45 делегація від організації «Ольбери» з прощальними вигуками відбула з м. Кузнецовськ. Декілька довгих та нудних годин діти провели в очікуванні. О 17:25 діти вже дихали рівненським повітрям.

3 наступні години юні туристи провели хто де хотів: на вокзалі, гуляючи містом, під липою на пероні.

О 20:20 могутня колона дітей з рюкзаками пересунулась на інший бік платформи. Загрохотів старий бетон, як і серця дітей. Прибув нічний швидкий потяг «Ковель-Одеса».

Ніч пройшла швидко. Дехто спав, дехто мріяв, а дехто уявляв майбутній відпочинок.

Усі роздуми про майбутнє швидко розсіялися по прибутті до залізничного вокзалу "Одеса". Гамір і крики зустріли юних туристів у славетному портовому місті. Це я про команду "Фаворит" із Луцька звичайно.

Гіпермаркет "Таврія В" при ТЦ "Вузовському", що у місті-герой Одеса, з радістю поділився з нами покупками (аж на 15 візків!). Звідси починалась нова незвідана дорога до чогось дуже бажаного...

Три години дороги нагадали про усе, що було і усе що буде. Запал потроху змінився хвилюванням і острахом, але ненадовго...

Пам'ятаєте початок розповіді: дуже схожий на відомий твір Жюля Верна. Так ось - це не про ольберів, а про інші команди. В цьому році ольбери виявились пізніми пташками (прибули о 14:30!).

Під бурхливі оплески та шалені авації команду з міста на Поліссі зустріли представники щонайменше 10 делегацій. Жарт звичайно, але комусь приємно.

Табір ольберів склався миттєво, оздоба і необхідне приладдя почало приходити з часом. Дрова купа за купою згорали в кострищі під тиском казанів протягом двох тижнів. Ой! Далеко побігли, але все ж - так було.

Лінійка 3 липня увечері подала стартовий дзвін для початку табору: прапор був піднятий, гімн виконаний, настрій налаштований на краще, команди представлені, перші грамоти отримані! Почалось! 20 років табору не привід для відпочинку!

День за днем, лінійка за лінійкою… Скільки конкурсів та ігор пройшло... Ось і "Екологічна гра" (гра за принципом харчового ланцюжка), такі улюблені і традиційні "Порушники тиші" (нічна гра для пошуку суддів по певним звукам) , "Хочу все знати" (інтелектуальна гра по найрізноманітнішим сферам науки), "Театр тіней" (постановка з допомогою відтінньованих жестів). Також пройшли майстер-класи по ліпці глини та малюванню. І з кожною грою ставало все цікавіше і цікавіше - а що ж далі?

А далі довгоочікуване свято Йвана Купайла (на тернопільському мотиві звучить гарніше). Скільки пісень в цю ніч полилось за течією морської хвилі, скільки вінків намагалось втекти з полону морського, скільки гарячого повітря з яскравого купальського вогнища полетіло на не бо. А далі сон.

А скільки енергії з'явилось опісля святкування народного свята, що походить від лона язичництва. Гамір і неспокій почали ходити по табору. Почався справжній дитячий і справжній спортивний табір.

Найцікавішим заходом була гра "Рукавичка" (по всім 14 під-таборам розкидані найрізноманітніші рукавички, кожен учасник повинен взяти одну собі, але не факт, що однакові рукавички в одному таборі, перед стартом кожен повинен знайти учасника з такою самою рукавичкою, точніше 5 інших собі подібних). Від такого навалу нових друзів з інших куточків країни не може стати весело і цікаво. Прекрасним доповненням гри була нічна "Ватра дружби". Тоді кожен окрім вогнику у Ватрі міг розгледіти вогник у очах нового друга.

Також пройшли інші змагання на кшталт: "Стежина Амазонок" (змагання між дівами-воїнами і їх швидкими молодиками-мустангами), "Олімпійські ігри" (траса кумедних та недоречних етапів) та грандіозна теренова військово-тактична спортивна гра "На абордаж, юні пірати!" (гра похід на цілий день).

Тепер трішки оповіданння:

Почався "День Хитрого Лиса". Головне змагання табору повинно було довести: "табір пройшов не дарма". Змаг поєднує у собі найголовніші туристичні премудрості, кумедні та цікаві етапи, логічні головоломки та загадки. Близько 7 годин змагання проходило у лісі, на пляжі, у полі. 20 команд боролись за перемогу в трьох номінаціях: молодші 11-, середні 12-14, старші 15-19, суперстарші 20+. Скільки поту та крику вилилось на терени національного парку "Тузловські лимани" в той день, що не злічити. Змагання закінчилось настільки ж грандіозно, як і почалось.

Настільки ж грандіозно діти і спали наступного дня - скільки хотіли, стільки і спали. Останній день проходив досить довго: сон, прощання, прощання, ще раз прощання, урочисте закриття табору, вечірня ватра і безкінечні гулянки стежками, кручами та смугою моря. Ольбери не могли не тугувати за новими друзями та часом проведення в таборі. 20-й зліт туристів та скаутів зі всієї України згас, як і жар у ватрі згас. 20-го табору уже не буде. Але пам'ять про чудові дні в липні 2016-го року залишиться назавжди.

Що ж ще можна додати: діти протягом цих двох тижнів навчились багатьом корисним речам: розпалюванню багаття, приготуванню їжі на вогнищі, встановленні намету, в'язанні вузлів, підготовці до природних катаклізм (ніч з 9 на 10 липня можна назвати коротко - "І грянув шторм!"), проходженні туристичних трас, спуску з дюльфером, спілкуванню з іншими учасниками табору, пісень у вогнища. А найголовніше, що навчились діти за ці два тижні - це правильний і раціональний розподіл та проведення часу.

Дорога назад пройшла чудово: Лебедівка без жалю відпустила ольберів додому, друзі тепло простились з кузнецовчанами, місто-герой Одеса три години забавляло юних туристів найрізноманітнішими способами, потяг заманив усіх в сон і зробив дорогу швидкою та непомітною, станція "РІВНЕ" привітала нас на батьківщині, автобус "Рівне-Кузнецовськ" мчав чимдуж додому і місто рідне зустріло нас з довгим очікуванням.

І хто знає - чи вийшов хтось на балкон і чи подивився далеко на південь, тихо промовивши про себе: "Чекай нас Чорне море, чекай нас Лебедівка".

Виявляємо окрему подяку:

• Національному парку "Тузловські лимани" за надання території для проведення табору;
• Станиці "Білгород ПЛАСТУ" НСОУ за організацію програми табору;
• Відділу сімьї та молоді Кузнецовського міськвиконкому та депутатам міськради за надання спонсорської допомоги;
• Керівнику КМДГО "Ольбери" Ковальцю С.В. за залучення членів організації до участі у таборі;
• Старшим та супроводжуючим делегацію "Ольбери": Бабіку А. М., Журавльовій М.В., Яйчені Г.М., Булді В.Р., та подружжю Ляшків.

Переглядів: 23 | Додав: AlexS