Делегація білгородських пластунів мандрувала Черкащиною

Метою цієї мандрівки було знайомство з пластовою молоддю Черкаської Округи, участь у вшануванні 150 річниці перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі, та екскурсія по  місту козацької слави - Черкасах.

Для білгородських пластунів подібні мандрівки вже не рідкість, треба зауважити що  вони проходять з мінімальним комфортом, тому не під силу кожній дитині, але як раз в цьому і полягає елітарний принцип відбору кращих до Пласту- Національної скаутської організації України.

Прибувши на місце, наші учасники розтаборувались на Княжій горі і одразу включились в динамічну напружену роботу підліткової виховної системи: ігри та змаги, випробування на кмітливість і провідництво, де перевірялась здатність комунікувати   та жити в екстремальних природних та соціальних умовах.

Потім наші учасники в спільній колонні з іншими пластунами вирушили до музею-заповіднику Тараса Шевченка та поклали квіти на могилу Великого Кобзаря і пам’ятного знаку місця самоспалення Олекси Гірника.  Це був народний день, коли на вшанування Тараса Шевченка збирались громадські організації, козацтво, поети, митці і співаки.

Біля підніжжя Чернечої гори юнацтво з цікавістю оглядали  і могли собі купити твори українських народних майстрів, вишиванки, гончарні вироби, книги та символіку Тараса Шевченка, послухати український рок – гурт «Дельтора», спів кобзарів і народного хору, на жаль не встигли побачити справжню козацьку чайку, яка відплила, але почули звук гармати і побачили вдалині її вітрило. В цей же  день юнацтво вітало Андрія Руденка з днем народження.

Вечірня програми біля вогища- Вечірня Ватра була насичена українськими молодіжними піснями та пластунськими «приколами» і сюрпризами..

Другий день був більш політизований, вшануванням великого Українця займались політики і тому наші пластуни пішли купатися до Дніпра! Це було краще, ніж бачити різнокольорові партійно-прапорові пікети і сварки, тим більше, що до державних діячів нікого не пускали.

Черкаські пластуни завершили свій табір і ми залишились самі, провели ігри на маскування та обмінялись враженнями. Нічна охорона табору перед цим була не важкою бо в таборі жило 35 осіб, а от друга ніч виявилась важким  психологічним випробовуванням для п’ятьох 13 -літніх юнаків, які  по черзі мали охороняти свій табір.

В день від їзду наші діти знайомились з Черкасами, побували на Пагорбі Слави, в православному храмі, біля пам’ятників Богданові Хмельницькому та Василю Симоненку, дивувались архітектурним проектам, та високим деревам, які  притаманні місцевому ландшафту.

Проведена мандрівка дітям, які виховуються за пластовою системою, в черговий раз збагатила знаннями про себе та Україну, дозволила доторкнутись до реального значення Тараса Шевченка, дозволила практично відчути себе справжніми українськими патріотами.