Вперше на таборі "Чорне море" побували пластуни з Коломиї
Автор статті: Леся Бакай
 Привіт, друзі! Вже більше року, як я вирішила пластувати. Йшла до "Пласту" недовго думаючи, оскільки засади цієї національно-патріотичної організації пересікаються з моїми життєвими принципами. Недовго вагалась і з вибором, де бути виховником - потягнулась душа до дітей. Дуже вже їх люблю. У "Пласті" дуже цікаво. Принаймі,мені. Переконана, що і діткам теж. Чим більше пізнаю цю організацію, тим більше бачу перспектив та можливостей для діток. Перспективи всебічного розвитку особистості, широкого кола ЖИВОГО спілкування, величезного кола друзів, вражень, пригод...
Так от. Я про власні враження. В "Пласті", на одному з вишколів у м.Івано-Франківську, мені пощастило познайомитись з дуже неординарною людиною, неймовірним патріотом держави, людиною, яка всі свої сили, ввесь свій час - вільний чи невільний, присвячує боротьбі за становлення держави на своїх теренах: Бесарабії, м.Татарбунари Одеської області - Ельгізою Апонюк.
Це ОСОБИСТІСТЬ. Але про неї дещо нижче.
Дякуючи їй, я і моя подруга Леся Гриб, теж пластунка, і наші діти, серед яких не пластуном виявився тільки мій старший син, мали змогу 12 днів провести неймовірний відпочинок у пластово-скаутському таборі "Чорне море 2016". Організатором, комендантом, відповідальним за ВСЕ був Сергій Антонович Лєхан ("Хитрий Лис"). Виявилося,що табір проводиться вже 20-й рік поспіль. Ввесь час перебування в таборі відчувалась досвідчена рука керівника. До слова, табір був розташований в заповідній зоні селища Лебедівка на березі Чорного моря. В даному заповіднику немає електромереж, тяжко з водою, звичайно, як на природі, немає санвузлів. Даний відпочинок не передбачав класичну курортну зону з розвагами для дітей на пляжі. Але, товариство, як наші діти відпочили!!! Та і ми, дорослі, втягнулись у теренові ігри для дітей і дорослих!!! Кожного дня заплановано по дві гри: в обід для діток, по обіді або ввечері - для дорослих. Передбачена кожна деталь, було організовано все бездоганно. І так кожного дня!!!!
Терен розміщений за три-чотири км від найближчого населеного пункту, отож на табір потрібно було взяти все для ігор: шнурки, канати, стріли, м'ячі, весь атрибут. І, повірте, взяте все! Окрім ігор були запрошені на майстер-класи художник, майстер з глиноліплення, можна було спускатися з "Дюльфера"( гірського спуску), на пляжі натягнено волейбольну сітку, серфінгова дошка завжди манила, моторний катер, готовий до старту... Я на сто відсотків перерахувала не все.
А тепер про атмосферу.
Перше враження, що тут зібралась родина. Теплі привітання одні з одними, спогади, зустрічі. Згодом я дізналась, що переважна більшість учасників табору-це учасники зі стажем. Це самодостатні люди, які працюють в найрізноманітніших сферах діяльності, але які мають один спільний діагноз:"Пласт", скаут. Це люди заможні і не дуже, патріоти своєї країни і свого міста, які не можуть уявити собі "лінивий" відпочинок. Таких людей об'єднав табір під проводом Сергія Лєхана.
Відчувалось, що всі єдині. Навіть якщо ти там новий - в кінці ти вже свій.
І не мало значення, якою мовою ти розмовляєш, з якого кутка України ти є, хто ти по національності.
Мало значення одне: ми однаково гучно відповідали вранці на привітання
Доброго ранку, Країно!
Доброе утро, Страна!
Дякую за запрошення Ельгізі Апонюк, за її волонтерську матеріальну безкорисну допомогу, дякую Лєхану Сергію та Лєхан Людмилі за таку потужну та неймовірну працю та за те, що табір був таким незабутнім!!!
Це було незабутньо!
Приїжджайте до Крапат!!! |
